домашня сторінка

Ласкаво просимо на наш сайт

Фундація імені Софії Заменгоф своєю метою ставляє пропагування ідеї свободи, принципів демократії, культурної різноманітності і толерантності. У рамках своєї діяльності ми хочемо показати шляхи вирішення громадських проблем. Ми прагнемо сприяти підвищенню рівня освіти різних громадських груп в країнах де проводитимемо свою діяльність і своєю активністю впливати на інтеграційні процеси між народами.

Ми впевнені, що тільки освіта дає шанс на розвиток і веде до зменшення відмінностей в суспільстві. Тому наша діяльність матиме характер навчання і підготовки, також в аспекті міжнародної співпраці. Ми хочемо також довести до відома суспільства інформацію про людей, нікому не відомих, але які присвятили усе своє життя справі боротьби за свободу і справедливість. Нижче нариси про наших покровителів.

Софія Заменгоф

Польська лікар педіатр єврейського походження, дочка Людвика Заменгофа творця мови есперанто. Під час другої світової війни була переселена у Варшавське гетто, де продовжувала працювати лікарем. У вересні 1942 була вивезена на Умшлагплац. Попри те, що як лікар мала можливість не входити у вагон, вона не захотіла залишити своїх маленьких пацієнтів і разом з ними поїхала в табір смерті Треблінка де загинула в газовій камері. Її символічна могила знаходиться на єврейському кладовищі біля вулиці Окопова у Варшаві.

Юлій Бурше

Протестантський священик, доктор богослов’я, обраний єпископом Євангелічно-аугсбургської Церкви II Речі Посполитої. Після початку I світової війни в квітні 1915 був відправлений на заслання в російський Оренбург. Після двох років поневірянь повернувся у Варшаву на посаду голови Євангельської Церкви Аугсбургського сповідання в Польщі. Після надбання Польщею незалежності приїхав в Тешиньску Сілезію, щоб прийняти костьоли євангелістські під панування Варшавської Консисторії і заснувати єпархію Сілезії Евангелічно-аугсбургськї Церкви.

У 1919 році знаходився у Франції, як експерт польської сторони у справах Тешинської Сілезії і колишньої Східної Пруссії, брав участь в мирній конференції в Парижі. Представив там меморандум польських пасторів з питання приєднання Тешинської і Верхньої Сілезії до Польщі. У 1919-1920 керував польським комітетом при підготовці референдуму на Мазурах. У березні 1920 став главою Евангелічно-аугсбургської Церкви у відродженій Польщі. У 1928 зайняв пост голови Ради Євангельських Церков II Речі Посполитої.

У 1930 Варшавський університет присудив йому титул почесного доктора наук. Був убитий гестапівцями в 1943 році.

Еміль Барханьский

Народився в 1965 році у Варшаві, помер в 1982. 16-річний учень XI загальноосвітньої середньої школи ім. Миколи Рея у Варшаві, активіст демократичного руху часів ПНР в період режиму генерала Войцеха Ярузельського. 3 березня 1982 був заарештований Службою Безпеки в підпільній друкарні під час друкування антикомуністичних матеріалів. Убитий співробітниками СБ, а його труп був знайдений у Віслі. Вважається наймолодшою жертвою воєнного стану в країні. У Варшаві на фронтоні костьолу Св. Яна Божого і Св. Апостола Андрія за адресою вул. Боніфратерська 12 знаходиться присвячена йому меморіальна дошка. 3 травня 2008 року, Президентом Польщі Лехом Качиньським, він був посмертно нагороджений Рицарським Хрестом Орден Відродження Польщі.

One thought on “домашня сторінка”

Comments are closed.

Fundacja im. Zofii Zamenhof ma na celu propagowanie idei wolnościowych